Чень І (1901, в. Лешань, провінція Сичуань, — 6.1.1972, Пекін), китайський політичний і державний діяч. З сім'ї чиновника. Закінчив Шанхайський університет. У 1919—1921 вчився у Франції. У 1923 вступив в Комуністичну партію Китаю (КПК). Учасник Наньчанського повстання 1927 . в 1928—36 займав відповідальні пости в Червоній армії Китаю. В період війни китайського народу проти японських загарбників 1937¾45 послідовно — командував 1-ою групою військ, виконував обов'язки командувача і командувач Новою 4-ою армією. З 1945 член ЦК КПК. У 1946—49 командувач 3-ою Польовою армією. У 1949—54 член Центральної народної урядової ради КНР(Китайська Народна Республіка), командувач військовим округом Східного Китаю. У 1949—58 мер м. Шанхаю. З 1954 заступник прем'єра Державної ради КНР(Китайська Народна Республіка). У 1955—65 мав звання маршала КНР(Китайська Народна Республіка) (у 1965 військових звань в КНР(Китайська Народна Республіка) скасовані). у 1956—69 член Політбюро ЦК КПК. З 1958 міністр закордонних справ КНР(Китайська Народна Республіка).
