Ченців Микола Федорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ченців Микола Федорович

Ченців Микола Федорович [18(30) .3.1875, Петербург, — 5.7.1936, Ленінград], російський радянський актор, народний артист РРФСР (1932). Почав артистичну діяльність в драматичному театрі (1895), з 1896 виступав на естраді, у тому числі в естрадному дуеті с П. Ф. Жуковим, з 1904 грав в опереті (Київ, Саратов, Одеса; Москва — «Ермітаж»; Петербург — театр «Буф», Панаєвський театр, і ін.). Володів красивим звучним баритоном, співав також тенорові партії (виступав головним чином в амплуа простака, його виконання відмічене тонким смаком, яскравою характерністю, побутовою достовірністю). Кращі роботи в опереті пов'язані з московським «Вільним театром» (1913—14; керівник До. А. Марджанов), де особливо яскраво виявився його талант — Опанас Іванович («Сорочинськая ярмарок» Мусоргського), Калхас («Прекрасна Олена» Оффенбаха) і ін.

  Після Жовтневої революції 1917 активно брав участь в організації Великого драматичного театру (нині ім. М. Горького), був його провідним актором. Тут розкрився його талант драматичного актора. Створив ряд видатних трагедійних і драматичних ролей в творах класичної і радянської драматургії: король Філіпп («Дон Карлос» Шиллера), Єгор Буличев, Бородатий солдат («Єгор Буличев та інші», «Достігаєв та інші» Горького), Годун («Розлом» Лавренева), Гранатів («Людина з портфелем» Файко); блискучих комедійних образів — Труффальдіно («Слуга двох панів» Гольдоні) і ін. Знімався в кіно; до 1927 співав в опереті як гастролер.

 

  Соч.: Повість про життя, Л. — М., 1961.