Чандрасекар (Chandrasekhar) Субрахманьян (р. 19.10.1910, Лахор, Індія), американський фізик і астрофізик. Закінчив університет в Мадрасе (1930). У 1933 отримав міру доктора філософії в Кембріджському університеті і працював там же до 1936. У 1936 переїхав в США (у 1953 прийняв американське підданство) і з 1937 працював в Йерксськой обсерваторії і викладав в університеті Чикаго (з 1942 професор). Основні праці по дослідженню будови зірок зоряних атмосфер і їх динаміки, а також по математичній фізиці (теорії стохастичних процесів). Розвинув теорію білих карликів, яка передбачає існування межі мас білих карликів (межа Ч.) і дає універсальне співвідношення маси і радіусу зірки, що визначає кінцеві стадії еволюції зірок. Досліджував динаміку зоряних систем, перенесення променистої енергії в плоско-паралельних атмосферах зірок. Розглянув проблеми гідродинамічної і гідромагнітної стійкості в рамках загальної теорії відносності. Член Лондонського королівського суспільства (1944), Американській академії наук і мистецтв, Національній АН(Академія наук) США.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Стохастичні проблеми у фізиці і астрономії, М., 1947; Принципи зоряної динаміки, М., 1948; Введення у вчення про будову зірок, М., 1950; Перенесення променистої енергії, М., 1953; Еліпсоїдні фігури рівноваги, М., 1973.
