Чаковський Олександр Борисович [р. 13(26) .8.1913, Петербург], російський радянський письменник, громадський діяч, Герою Соціалістичного Труда (1973). Член КПРС з 1941. Кандидат в члени ЦК КПРС з 1971. Народився в сім'ї лікарки. Закінчив Літературний інститут імені М. Горького (1938). Друкуватися почав в 1937 як критик. Перший художній твір — трилогія, присвячена подвигу Ленінграда у Великій Вітчизняній війні: «Це було в Ленінграді» (1944), «Ліда» (1945), «Мирні дні» (1947). Своєрідний ліріко-публіцистічній стиль трилогії знайшов подальший розвиток в романі «У нас вже ранок» (1949; Державна премія СРСР, 1950), пройнятому пафосом соціалістичного перетворення Південного Сахаліну в післявоєнні роки. Морально-етичні проблеми радянського суспільства і дороги молодої технічної інтелігенції — тема романів «Рік життя» (1956) і «Дороги, які ми вибираємо» (1960). Автор повістей «Світло далекої зірки» (1962), «Наречена» (1966). Найбільш крупний твір — роман «Блокада» (кн. 1—5, 1968—75; Ленінська премія 1978), в якому дана широка картина битви за Ленінград, осмисляєтся історичне значення цієї битви в загальному ході війни, показується морально-політичний перевага радянських воїнів над противником. Чаковський виступає і як гострий публіцист (книга чи «Блаженні жебраки духом?», 1970). Головний редактор журналу «Іноземна література» (1955—1963) і «Літературної газети» (з 1962). Секретар Правління СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР) (з 1962). Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1¾6, М., 1974¾77.
Літ.: Озеров Ст, Нова людина — в центрі уваги, «Вопр. літератури», 1960 № 12; Панків Ст, Світло героїзму, «Правда», 1971, 3 сент.(вересень); Сучків Би., Переконаність, «Літ. Росія», 1973, 31 авг.(серпень); Хмара Ст, Традиції плідні, традиції зобов'язали, «Літ. огляд», 1975 №7; Гуральник В., Правда історії, правда мистецтва, «Новий світ», 1976 №3.
