Чазов Євгеній Іванович (р. 10.6.1929, м. Горький), радянський терапевт, академік (1971) і член Президії (з 1972) АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР), заслуженого на діяча науки РРФСР (1974). Член КПРС з 1962. Після закінчення Київського медичного інституту (1953) працював в 1-м-коді Московському медичному інституті і Інституті терапії АМН СССР(Академія медичних наук СРСР) під керівництвом А. Л. Мясникова . З 1965 професор і директор Інституту терапії; з 1968 заступник міністра охорони здоров'я СРСР і одночасно завідуючий відділенням невідкладної кардіології Інституту кардіології ним. А. Л. Мясникова; організатор і генеральний директор (з 1976) Всесоюзного кардіологічного наукового центру АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). Основні праці по проблемах тромбозів і інфаркту міокарду, метаболізму міокарду і недостатності кровообігу і ін. питанням кардіології. Редактор журналу «Терапевтичний архів» (з 1973). Голова Всесоюзного кардіологічного суспільства (з 1975). Почесний член Американської асоціації серця, Шведського наукового медичного суспільства, Академії наук ГДР(Німецька Демократична Республіка). Державна премія СРСР (1969) за розробку нових методів лікування хворих інфарктом міокарду. Делегат 25-го з'їзду КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, а також медалями.
Соч.: Експериментальні некрози міокарду, М., 1963 (соавт.); Тромбози і емболії в клініці внутрішніх хвороб, М. — Варшава, 1966; Інфаркт міокарду, М., 1971 (соавт.); Порушення ритму серця, М., 1972 (совм. із Ст М. Боголюбовим); Нариси невідкладної кардіології, М., 1973; Епіфіз: місце і роль в системі нейроендокрінной регуляції, М., 1974 (совм. із Ст А. Ісаченковим); Антикоагулянти і фібринолітичні засоби, М., 1977 (совм. з До. М. Лакиним).
