Цуккерман Віктор Абрамович [р. 23.9 (6.10). 1903, Браїлов, нині Вінницької області], радянський музикознавець, доктор мистецтвознавства (1958), заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1966). Закінчив Київську консерваторію по класу фортепіано в Г. М. Когана (1925), теоретичні дисципліни вивчав під керівництвом Би. Л. Яворського, А. А. Альшванга, Ст Ф. Асмуса, До. Ст Квітки. З 1926 викладач музично-теоретичних дисциплін в Московській консерваторії (з 1939 професор). Разом с Л. А. Мазелем з'явився основоположником методу комплексного аналізу музичних творів, разом з ним написав підручник «Аналіз музичних творів. Елементи музики і методика аналізу малих форм» (ч. 1, 1967). Автор музичних творів. Серед учнів Ц. — багато видних сов.(радянський) композитори і музикознавці. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: «Камарінськая» Глінки і її традиції в російській музиці, М., 1957; Музичні жанри і основи музичних форм, М., 1964; Виразні засоби лірики Чайковського, М., 1971; Аналіз музичних творів. Варіаційна форма, М., 1974; Музично-теоретичні нариси і етюди, ст 1—2, М., 1970—75.
Літ.: Мазель Л., В. А. Цуккерман і проблеми аналізу музики, в збірці; О музиці. Проблеми аналізу, М., 1974.
