Мазель Лев (Лео) Абрамович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мазель Лев (Лео) Абрамович

Мазель Лев (Лео) Абрамович [народився 13(26) .5.1907, Кенігсберг, нині Калінінград], радянський музикознавець, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1966), доктора мистецтвознавства (1941). У 1930 закінчив математичне відділення фізико-математичного факультету Московського університету і науково-дослідне відділення Московської консерваторії (по класу А. Н. Александрова), в 1932 — аспірантуру (керівник М. Ст Іванов-Борецкий). У 1931—67 викладав в Московській консерваторії (з 1939 професор, в 1936—41 завідувач кафедрою теорії музики). Автор праць в області дослідження музичних стилів, музичних форм, мелодики. Метод дослідження М. заснований на комплексному аналізі, історіко-стілістічному і естетичному розгляді структури музичного твору. Серед основних вигадувань: «Фантазія f-moll Шопена» (1937), «Нариси по історії теоретичного музикознавства» (ст 1—2, 1934—39, спільно с І. Я. Рижкиним), «Про мелодію» (1952), «Симфонію Д. Д. Шостаковича» (1960), «Будову музичних творів» (1960), «Аналіз музичних творів» (1967, спільно с В. А. Цуккерманом), «Дослідження про Шопене» (1971); «Проблеми класичної гармонії» (1972).

  І. М. Ямпольський.