Цирлін Олександр Данилович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цирлін Олександр Данилович

Цирлін Олександр Данилович [4(17) .11.1902, р. Кагарлик, нині Київської області, — 6.11.1976, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник інженерних військ (1945), доктор військових наук (1956), професор (з 1958). Член КПРС з 1924. Народився в сім'ї кустаря. У Червоній Армії з 1924. Закінчив артилерійську школу (1930), Військово-інженерну академію ним. В. В. Куйбишева (1936) і Вищу військову академію ним. К. Е. Ворошилова (1948). У Велику Вітчизняну війну 1941—1945 начальник інженерних військ Лужськой оперативної групи (червень — серпень 1941), начальник оперативного відділу штабу інженерних військ Західного фронту (1942), начальник оперативного відділу і заступник начальника штабу інженерних військ Червоної Армії (1942—43), начальник інженерних військ Степового, 2-го Українського і Забайкальського фронтів (1943—45). З 1946 начальник кафедри Військової академії Генштабу, з 1961 начальник Військово-інженерної академії ним. В. Ст Куйбишева. З 1969 у відставці. Автор робіт по питаннях військово-інженерного мистецтва. Державна премія СРСР (1967). Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Кутузова 1-ої міри, орденами Суворова і Кутузова 2-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами і медалями.