Цинізм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цинізм

Цинізм (позднелат. cynismus, від греч.(грецький) kynismós — учення киников ) , нігілістичне відношення до надбання загальнолюдської культури, особливо до моралі, ідеї гідності людини, інколи — до офіційних догм пануючої ідеології, виражене у формі знущального знущання. Ц. у поведінці і переконаннях характерний для людей, прагнучих досягти своїх егоїстичних цілей будь-якими засобами. В соціальному плані явища Ц. мають двояке джерело. По-перше, це «Ц. сили», характерний для практики пануючих експлуататорських груп, що здійснюють свою владу і самокорисливі цілі відверто аморальними методами (фашизм, культ насильства і т.д.). По-друге, це бунтарські настрої і дії (наприклад, вандалізм) соціальних шарів, груп і індивідів, що випробовують на собі гніт несправедливості і безправ'я, ідеологічне і моральне лицемірство експлуататорського класу, але що не бачать виходу зі свого положення і повергнутих в стан духовної спустошеності. Комуністична моральність виступає проти Ц. у всіх його проявах.