Цзян Гуан-ци (псевдонім; справжнє ім'я — Цзян Гуан-чи) (1901, провінція Аньхой, — 30.6.1931, Шанхай), китайський поет, журналіст і літературознавець. Один з перших співців пролетарської революції в Китаї. Брав участь в «четвертого травня» русі (1919). У 1920—1924 вчився в КУТВе, де вступив в КПК. Був революционером-інтернационалістом, іншому СРСР, борцем проти імперіалізму. Рання поетична діяльність Ц. Г.-ц. пов'язана з суспільством «Творчість», пізня — з суспільством «Сонце» і Лігою лівих письменників Китаю . Автор збірок віршів «Нові мрії» (1925), «Тужу про Китай» (1927), «Рядки про батьківщину» (1930). Писав розповіді і повести. Не дивлячись на деяку спрощеність естетичних поглядів, творчість Ц. Г.-ц. зіграло значну роль в становленні нової китайській поезії.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): [Вірші], у збірці: Нова поезія Китаю, М., 1959; [Вірші], у збірці: Дощова алея. Китайська лірика 20—30-х рр., М., 1969.
Літ.: Черкаський Л. Е., Нова китайська поезія, М., 1972.
