Цехові школи, початкові загальноосвітні школи, що існували в середньовічних містах Західної Європи для синів ремісників. Виникли у зв'язку з тим, що пануюча церковна школа не задовольняла потреб ремісничих цехів в початковій освіті. Ц. ш. набули великого поширення в 13—14 вв.(століття) Вони відкривалися за ініціативою цехів і містилися за їх рахунок, з батьків учнів стягувалася плата за вчення. У них головна увага приділялася вченню читанню, листу і рахунку, а також елементам геометрії і природознавства. Викладання в Ц. ш. велося на рідній мові. У 15—16 вв.(століття) вони, об'єднуючись з гильдейськимі школами, перетворювалися на міські (магістратські) школи, що містилися міськими самоуправленіямі.
