Цесарец (Cesarec) Август (4.12.1893, Загріб, — липень 1941, поблизу Загреба), хорватський письменник. З 1914 член Соціал-демократичної партії Хорватії і Славонії, з 1919 член компартії Югославії. Разом с М. Крлежой заклав основи революційної літератури Хорватії, що зробила вплив на всю літературу Югославії. Друкувався з 1910. Ранні твори, а також збірка розповідей «В пошуках нової дороги» (1926) відмічені впливом лівого експресіонізму. У повести «Судите мене» (1925), в романах «Цесарево королівство» (1925), «Хлопець із золотої молоді і його жертви» (1928), «Емігранти» (1933), в збірці «Новели» (1939) виразно виявилися межі «соціального реалізму» (див. Хорватія, Література). Ц. першим в хорватській літературі 20—30-х рр. звернувся до традицій вітчизняною і російською соціально-психологічної прози. В умовах фашистської окупації Югославії в легендах і алегоричних притчах викривав тоталітарний режим, закликав до боротьби з фашизмом. Автор перших в Югославії нарисів про СРСР, книги «Іспанські зустрічі» (видавництво в Торонто, 1938). Розстріляний фашистами.
Соч.: lzabrana dela, knj. 1—12, Zagreb, 1946—64; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Тонкина любов, М., 1961.
Літ.: Ільіна Р. Я., До питання про художній метод А. Цесарца, в кн.: Зарубіжні слов'янські літератури. XX століття, М., 1970; Zaninović V., August Cesarec, d. l, Zagreb, 1964; Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1965, knj. 342; Korac S., Hrvatski roman izmedu dva rata 1914—1941, в кн.: Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Zagreb, 1972, knj. 362, str. 383—422, 465—80.
