Цементна сировина природна, гірські породи, що містять у відповідних пропорціях CAO, Sio 2 , Al 2 O 3 і FEO, що визначають основні властивості цементов . Цим умовам якнайповніше відповідають мергелі, що містять 40—44% CAO. Мергелі з вищим або з більш низьким вмістом CAO вимагають коректування складу. Родовища високоякісних мергелів в СРСР досить рідкі, тому більшість заводів використовують суміш карбонатних і глинистих порід. Як основний карбонатний компонент використовуються вапняки, мів, рідше мрамори, мергелі, травертин і ін. Глинистий компонент вводиться зазвичай у вигляді легкоплавких глин і суглинків, рідше за глинисті сланці, аргиллітов, лесу і ін. В міру необхідності в сировинну суміш вводять добавки: кремнеземні (кварцеві піски, опока, трепел), глиноземисті (боксити, багаті глиноземом малозалізисті глини) або залізовмісні (багатий залізняк і ін.).
Крупні родовища цементних мергелів в СРСР розробляються в районі м. Новоросійська, в Донецькій і Воронежській областях, вапняків — на Уралі і Далекому Сході, мела — в Поволжье, в Брянській, Білгородській, Харківській і Донецькій областях, мармуру — в Іркутській області.
Вимоги до якості цементної сировини регламентуються «Технічними умовами на якість основних видів сировинних матеріалів для виробництва портландцементного клінкеру» (1969). Для поліпшення властивостей цементов при їх помелі вводяться до 5—7% гіпсу (по ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) в 4013—61) і до 15% природних активних мінеральних добавок. Як останні використовуються осадові породи — діатоміти, трепела, опоки (родовища в центральних районах Європейської частини РРФСР, на Україні, Уралі і Західному Казахстані), вулканічні породи — туфи, туфолави, вулканічні попели, пемза і ін. (родовища на Далекому Сході, в Казахстані, Закавказзі і Закарпатті), рідше використовуються глієжі — природно обпалені глинисті породи (родовища в Середній Азії, Західному і Східному Сибіру). Вимоги до якості активних мінеральних добавок регламентуються Остом 21—9—74 міністерства будівельних матеріалів СРСР.
В зарубіжних країнах найбільш крупні родовища цементного сировини відомі в США, Канаді, Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), ГДР(Німецька Демократична Республіка), Польщі, Чехословакії, КНР(Китайська Народна Республіка).
Літ.: Вимоги промисловості до якості мінеральної сировини, 2 видавництва, ст 52 — Рояк С. М., Шнейдер Ст Е., Цементна сировина, М., 1962; Винограду Б. Н., Сировинна база промисловості терпких речовин СРСР, М., 1971; Нечаєв Р. А., Пошуки, розвідка і промислова оцінка родовищ цементної сировини, М., 1971.
