Цветаєва Марина Іванівна [26.9 (8.10) .1892, Москва, — 31.8.1941, Елабуга], російська радянська поетеса. Дочка І. Ст Цветаєва . В 1910 випустила збірку «Вечірній альбом», в 1912 — «Чарівний ліхтар». У віршах 1912—1915 — отримання поетичної майстерності. Вірші 1916 (збірка «Версти», випуск 1, 1922) присвячені Росії, російським поетам, поетизують піднесену, горду героїню, наділену безмірністю відчуттів. Лірика 1917—22 відмічена складним, суперечливим відчуттям революції, романтичним неприйняттям усілякого насильства, в області поетики — різноманітністю інтонацій і лексики (від високоурочистої до простонародної), частівковими ритмами. У ці ж роки створені цикл п'єс, поема-казка «Цар-дівиця». Весной 1922 Ц. виїхала за кордон, жила в Чехословакії, з кінця 1925 — у Франції. Друкувалася в белоемігрантськой періодиці. Випустила книги: «Ремесло», «Психея» (обидві — 1923), «Молодець» (1924), «Після Росії» (1928), опублікувала трагедії на античні сюжети («Аріадна», 1924; «Федра», 1927), есе про поетів («Мій Пушкін», «Живе про живий» і ін.), про художню творчість («Мистецтво при світлі совісті», «Поет і час» і ін.), мемуарні нариси («Будинок в Старого Пімена», «Повість про Сонечке» і ін.). Трагічний поет-романтик, Ц. оспівувала любов-розлуку («Поема Гори», «Поема Конца», обидві — 1924), ненавиділа буржуазність і міщанка (поема «Щуролов», 1925; вірш «Читачі газет»), проголошувала торжество «самотнього духу» Поета в його боротьбі з «долею». У 1930-і рр. загострилися ностальгічні настрої Ц. («Вірші до сина», «Тоська по батьківщині! Давно...»). У 1938—39 був написаний антифашистський цикл «Вірші до Чехії». У 1939 повернулася до СРСР. Займалася віршованими переведеннями. Знаходячись в евакуації, під впливом важких життєвих обставин наклала на себе руки. Поезія Ц. еволюціонувала від простих, співучих, класично ясних форм до експресивнішим, стрімкішим ритмічно витонченим; мова лірики Ц. 30-х рр. афорістічен, кожне слово граничне насищено сенсом і відчуттям.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір) [Вступ. ст. Вл. Орлова], М. — Л., 1965; Мій Пушкін, М., 1967; Просто серце. Вірші зарубіжних поетів в переведенні М. Цветаєвой, М., 1967.
Літ.: Антокольський П., Книга Марини Цветаєвой «Новий світ», 1966 № 4; Цветаєва А., Спогади, М., 1971; Твардовський А., Марина Цветаєва. Вибране, в його кн.: Про літературу, М., 1973; Ефрон А., Сторінки спогадів, «Зірка», 1973 № 3; її ж, Сторінки минувщини, «Зірка», 1975 № 6.
