Хуторське господарство, форма ведення з.-х.(сільськогосподарський) виробництва. Землеустрій при Х. х. характеризується тим, що на відособленій ділянці землі знаходиться все господарство з садибою власника або частина споруд і інвентаря, необхідних для його обробки. Х. х. існує в багатьох країнах і при різних типах виробничих стосунків, заснованих на приватній власності. Найбільший розвиток отримав в період капіталізму. У Росії з'явилося в 1-ій половині 18 ст на території Війська Донського; власниками хуторів були багаті козаки, що захопили великі ділянки землі. У 1-ій половині 19 ст Х. х. почало поширюватися в колишньому Царстві Польському (з 30-х рр.) і в Прибалтиці; в кінці 19 ст — в західних губерніях Росії (Волинська, Смоленська, Вітебська, Псковська і др). Х. х. посилено насаджувалося в період проведення Столипінською аграрною реформи (з кінця 1906), що мала на меті зміцнення куркульства в селі. До 1910 питома вага висівкових (див. Відруб ) і Х. х. у загальній масі селянських господарств в Європейській частині Росії складав 10,5%. Найбільш характерний Х. х. було для західних і північно-західних губерній. Розвивалося Х. х. в основному за рахунок експропріації і експлуатації селянських мас куркульством, що викликало загострення класових протиріч в селі. Після Жовтневої революції 1917 протягом 1918—1920 Х. х. було значно ослаблено, хоча в 1921—26 в північно-західних районах РРФСР, в Білорусії і на Україні ще створювалися хутори. Х. х. гальмувало проведення колективізації сільського господарства, тому з переходом до суцільної колективізації почався процес їх ліквідації, який завершився в основному напередодні Великої Вітчизняної війни 1941—45. У радянських прибалтійських республіках і в західних областях Білорусії і України, де Х. х. було пануючою або єдиною формою господарювання, в ході колективізації здійснювалося переселення селян з хуторів в колгоспні селища.
В Західній Європі Х. х. з'явилося в 16 ст (Англія, деякі райони Німеччини); у 18—19 вв.(століття) швидко розвивалося в скандінавських країнах і Нідерландах. Поширено у ряді ін. розвинених капіталістичних країн Західної Європи, в сучасних умовах, стосовно цих країн, Х. х. збігається з поняттям фермерське господарство . В США і Канаді Х. х. створювалися в період колонізації значної частини земель.
Літ.: Ленін Ст І., Деякі підсумки «землеустрої», Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 22; його ж, Поміщицький землеустрій, там же, т. 23: його ж, До питання про аграрну політику (загальною) сучасного уряду, там же: його ж, Землеустрій і сільська біднота, там же, т. 24; Першин П. Н., Дільничне землекористування в Росії, М., 1922; його ж, Земельний пристрій дореволюційного села, т. 1, М. — Вороніж, 1928; його ж, Аграрна революція в Росії, кн. 1—2, М., 1966; Данілов Ст П. Земельні стосунки в радянському доколхозной селі, «Історія СРСР», 1958 № 3; Когтікова М. П., Про ліквідацію хуторів в СРСР. (1935—1941), там же, 1963 № 4.
