Хупперт, Гупперт (Huppert) Хуго (р. 5.6.1902, Біліц, Силезія, нині Бельсько-бяла, ПНР(Польська Народна Республіка)), австрійський письменник, перекладач. Член Комуністичної партії Австрії з 1921. У 1921—26 вивчав суспільно-політичні науки у Відні, Парижі. У 1928—45 жив в СРСР, вчився в інституті червоної професури в Москві (1933—35), працював в інституті Маркса — Енгельса — Леніна (1928—32). Літературну діяльність почав збіркою репортажів і нарисів «Сибірський загін» (1934). Лірику Х. (збірки «Батьківщина», 1940; «Грузинська палиця», 1954, і ін.) відрізняють свіжість мови, публіцистічность, чіткість думки. Перекладач творів Ш. Руставслі, Ст Ст Маяковського, А. Т. Твардовського, К. М. Симонова і ін. У прогресивній пресі Австрії і ГДР(Німецька Демократична Республіка) виступає з літературними і театрально-критичними есе, суспільно-політичними статтями. Премія ним Г. Гейне (ГДР, 1964). Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1967). За заслуги в області переведення радянської літератури нагороджений орденом «Знак Шани» (1967).
Соч.: Lenin in der Lyrik, «Die Weltbühne», 1970 № 15; Gedichte, Ст, 1971; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Бригада двадцять першого січня. [Вірші], «Іноземна література», 1967 № 6; Слово ровесника століття, «Літературна газета», 1977, 14 вересня
Літ.: Чистова Б., «Все, що я зробив, все це ваше...», «Питання літератури». 1960 № 6; Крестьянінов Р., Людина для людства, «Радянська культура». 1970, 23 червня; Keisch Н., Ein Literat, «Die Weitbühne», 1964 № 24; Christoph Th., Hupperts Lyrik — «zugunsten des Ja». там же, 1968 № 49.
