Хрістов Добрі (14.12.1875, Варна, — 23.1.1941, Софія), болгарський композитор, хоровий диригент, музичний теоретик, педагог. Член Болгарської академії наук (1929). Вчився у А. Дворжака в Празькій консерваторії. З 1903 працював у Варне, з 1907— в Софії. Диригував хорами, у тому числі робочими і церковними, викладав в Державній музичній академії (1922—33). Заклав основи національної професійної пісенної творчості, створив передумови для розвитку національного стилю в професійній музиці Болгарії. Був збирачем, дослідником музичного фольклору болгар і ін. балканських народів, використовував його в своїх творах (програмна увертюра «Івайло», 1907; «Тутраканськая епопея», 1917; хорова балада «Добрінка і Сонце», 1931; хорові сюїти, т.з. вінки). Х. — один з перших болгарських музичних теоретиків; у своїх роботах дав наукове пояснення метрорітмічеським особливостям болгарських народних пісень і танців (неравнодольниє розміри і ін.). Серед його праць — «Ритмічні основи народної музики» (1913); «Технічна структура болгарської народної музики» (1928).
Літ.: Кр'стев Ст, Добрі Хрістов, Софія, 1961; його ж, Добрі Хрістов, Софія, 1975.
