Хрунічев Михайло Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хрунічев Михайло Васильович

Хрунічев Михайло Васильович [22.3(4.4) .1901, Шубінський копальня, нині Кадієвський район Ворошиловградської області., — 2.6.1961, Москва], радянський державний і партійний діяч, Герою Соціалістичного Труда (1945), генерал-лейтенант інженерно-технічної служби (1944). Член КПРС з 1921. Народився в сім'ї шахтаря. З 1914 робітник. З 1920 служив в Червоній Армії, з 1924 в органах міліції. З 1930 на господарській роботі; одночасно вчився в Українській промисловій академії, Всесоюзному інституті господарників. У 1932—37 заступник директора, директор військового заводу. З 1938 заступник наркома оборонної промисловості, з 1939 заступник наркома авіапромисловості, в 1942—46 1-й заступник наркома боєприпасів СРСР. У 1946—53 міністр авіапромисловості СРСР. У 1953—55 1-й заступник міністра середнього машинобудування. У 1955—57 1-й заступник голови Ради Міністрів СРСР, заступник голови Госекономкоміссиі СРСР. У 1957—61 1-й заступник голови Держплану СРСР — міністр СРСР. З 1961 заступник голови Ради Міністрів СРСР і голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР по координації науково-дослідних робіт. Член ЦК КПРС з 1952. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 5-го скликань. Дві Державна премія СРСР. Нагороджений 7 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.