Хронічний досвід у фізіології, тривале вивчення життєдіяльності організму на цілій здоровій тварині або на тварині, спеціально підготовленій за допомогою відповідних дій або операцій. Методи фізіологічної хірургії в основному полягають в створенні штучного доступу до внутрішніх органів (наприклад, накладення фістули при уявному годуванні ), видаленні (екстірпациі) окремих органів для подальшого вивчення порушень в організмі, в зміні іннервації (методика денервації і зшивання нервів) і кровопостачання (накладення анастомозів між судинами), а також в реєстрації біоелектричної активності через імплантовані електроди в мозок, серце. Х. о. проводиться після повного відновлення порушених наркозом або оперативним втручанням фізіологічних функцій. Х. о. має ряд переваг перед гострим досвідом (див. Вівісекція ), коли дослідження проводиться під час самої операції або безпосередньо услід за нею. Класичний приклад Х. о. — ізольований шлуночок .
