Хрестовий похід проти слов'ян 1147, загарбницький похід європейських (головним чином німецьких) феодалів проти полабсько-прібалтійських слов'ян. Відбувався під приводом навертання до християнства язичників-слов'ян одночасно з 2-м-кодом хрестовим походом до Палестини. Ініціаторами походу були саксонські феодали і духівництво, що прагнули знов захопити слов'янські землі за р. Ельба (Лаба), втрачені ними після повстань слов'ян 983 і 1002. Військо саксонського герцога Генріха Льва спробувало захопити землі бодрічей, але під керівництвом князя Никлота бодрічи зробили активні дії проти хрестоносців, змусивши їх до світу. Інше феодальне військо, кероване Альбрехтом Медведем, що діяло проти лютічей і поморян, також не добилося успіху. Проте в 50—60-х рр. 12 ст німецькі феодали відновили свій натиск і захопили землі лютічей і бодрічей.
Літ.: Грацианський Н., Хрестовий похід 1147 р. проти слов'ян і його результати, «Питання історії». 1946 № 2—3.
