Хренников Тихон Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хренников Тихон Миколайович

Хренников Тихон Миколайович [р. 28.5(10.6) .1913, м. Єлець], радянський композитор і громадський діяч, народний артист СРСР (1963), Герою Соціалістичного Труда (1973). Член КПРС з 1947. У 1936 закінчив Московську консерваторію по класу композиції у В. Я. Шебаліна (вчився також по класу фортепіано в Р. Р. Нейгауза). З 1961 викладає в Московській консерваторії (з 1966 професор). З 1948 генеральний (з 1957 перший) секретар Правління Союзу композиторів СРСР. Творчо розвиваючи традиції російської класики і радянської музики, Х. втілив в своїх творах інтонації російською народною і радянською масовою пісень. Музика композитора пройнята оптимізмом, життєрадісністю, мужньою героїкою, світлим ліризмом, гумором і енергією творчого творення. Широке суспільне визнання отримали твори Х. для музичного і драматичного театру. Їм створені: опери — «В бурю» (по мотивах романа «Самота» Вірти, пост.(постанов) 1939, Музичний театр ним. Станиславского і Неміровіча-Данченко, Москва; 2-я редакція 1952, там же), «Фрол Ськобєєв» (пост. 1950, там же; 2-я редакція під назвою «Безрідний зять», пост.(постанов) 1966, Новосибірський театр опери і балету; 1967, Музичний театр ним. Станиславского і Неміровіча-Данченко), «Мати» (по мотивах однойменного романа М. Горького, пост.(постанов) 1957, Великий театр), опера-казка «хлопчик-велетень» (пост. 1969 Московський дитячий музичний театр), оперети — «Сто бісів і одна дівчина» (пост. 1963, Московський театр оперети) і «Біла ніч» (пост. 1967, там же), балет для дітей «Наш двір» (пост. 1970, Великий театр). Велику популярність придбала музика до комедії «Багато галасу даремно» Шекспіра (пост. 1936, Московський театр ним. Вахтангова). На її основі був створений балет «Любов'ю за любов» (пост. 1976, Великий театр). Істотним вкладом в радянську музику з'явилися 3 симфонії Х. (1935, 1943, 1973) і його концерти з оркестром для фортепіано (1933, 1972), для скрипки (1959, 1975), для віолончелі (1964). Значительни досягнення Х. у пісенному жанрі, більшість пісень композитора є частиною його музики до кінофільмів і драматичних спектаклів: «Пісня про Москву» на вірші В. М. Гусева з кінофільму «Свинарка і пастух» (1941), з фільмів «Вірні друзі» (1954) і «Гусарська балада» (1963). Х. належить також музика до фільмів «В шість годин вечори після війни» (1944), «Донецькі шахтарі» (1950) і ін.

  Х. — президент Музичної секції Всесоюзного суспільства культурного зв'язку із закордоном (1949), Музичній секції Союзу радянських суспільств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами (з 1958). Член Центральної ревізійної комісії КПРС з 1961, кандидат в члени ЦК КПРС з 1976. Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань. Ленінська премія СРСР (1974). Державна премія СРСР (1942 1946, 1952, 1967). Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

  Літ.: Кухарський Ст, Тихон Хренников. Крітіко-біографічній нарис, М., 1957; Кремльов Ю., Тихон Хренников, М., 1963; Мартинов І. І., Тихон Хренников. Творчий портрет, М., 1967: Тихон Хренников. Статті про творчість композитора. Сб., М., 1974.

  Ст М. Блок.

Т. Н. Хренников.