Хренов Костянтин Костянтинович [р. 13.2(25.2) .1894, Боровськ, нині Калузької області], радянський учений в області електрозварювання, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953), академік АН(Академія наук) УРСР (1945). Член КПРС з 1955. У 1918 закінчив електротехнічний інститут Петрограду. У 1921—25 викладав в Ленінградському електротехнічному інституті, в 1928—1947 в Московському електромеханічному інституті інженерів же.-д.(железнодорожний) транспорту (з 1933 професор), в 1931—47 — МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана). У 1945—48 працював в інституті електрозварювання АН(Академія наук) УРСР. У 1948—1952 в інституті будівельної механіки АН(Академія наук) УРСР (нині інститут механіки АН(Академія наук) УРСР), в 1952—63 в інституті електротехніки АН(Академія наук) УРСР (нині інститут електродинаміки АН(Академія наук) УРСР), в 1947—58 в Київському політехнічному інституті, з 1963 в інституті електрозварювання АН(Академія наук) УРСР. Основні праці присвячені розробці питань електрозварювання металів. Їм створені методи електрозварювання і різання металів під водою; розроблені джерела електроживлення для дугової і контактної зварки, керамічні флюси, електродні покриття, способи холодної зварки тиском, газопресова зварка, плазмове різання і багато ін. Х. — один з організаторів підготовки сов.(радянський) інженерів-зварювальників. Державна премія СРСР (1946). Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Підводна електрична зварка і різання металів, М. — Л., 1946; Автоматичне дугове електрозварювання, М., 1949 (спільно з С. Т. Назаровим); Зварка, різання і паяння металів, 4 видавництва, М., 1973.
