Хондрит (мед.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хондрит (мед.)

Хондрит (від греч.(грецький) chóndros — хрящ), запалення хряща і надхрящніци. У самому хрящі, який бідний судинами і нервами, частіше розвивається не запальний, а деструктивний процес ( некроз ) . Х. спостерігається при інфекційних захворюваннях (збудники яких виробляють хондролітічеськие ферменти), наприклад після тифу, при пораненнях. Найбільш характерна поразка ребер (травматичний Х.): біль, припухлість, надалі виникнення свищів . При Х. гортані можливі дихальні розлади (набряк голосової щілини). Поразка суглобових хрящів спостерігається при артриті . Лікування Х. консервативне, при появі некрозів і свищів — хірургічне.