Хлібні мита
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хлібні мита

Хлібні мита ввізні, мита на зерно, що імпортується, і продукти його переробки. Поряд з прямими кількісними обмеженнями імпорту Х. п. служили важливим торгово-політічеським інструментом аграрного протекціонізму промислово розвинених капіталістичних країн. В період становлення капіталістичного способу виробництва буржуазія проводила політику високого протекціоністського захисту національного ринку. Одна з перших країн, в якій були введені Х. п., — Великобританія (див. Хлібні закони ). До середини 19 ст в умовах розвиненого промислового капіталізму у Великобританії, а потім і в інших країнах, що імпортували хліб: Нідерландах (1847), Данії (1848), Бельгії (1850), Німеччині (1857) — сталося різке зниження Х. п., пов'язане з переходом до системи вільної торгівлі. У Великобританії митне обкладення хлібних продуктів було повністю скасовано в 1846. Х. п. були знов збільшені у ряді країн на стадії імперіалізму. У 70—80-х рр. 19 ст проведено підвищення Х. п. в Німеччині (1879), Італії (1883), Франції (1885) і деяких ін. країнах. Причиною цьому послужили світова економічна криза 1873, падіння цін на з.-х.(сільськогосподарський) продукти, зростання конкуренції з боку заокеанських постачальників дешевого хліба.

  Світова економічна криза 1929—33 привів до посилення протекціонізму у всіх країнах — імпортерах хліба. У роки 2-ої світової війни 1939—45 Х. п. були скасовані в більшості країн, а в перші післявоєнні роки знову встановлені на високому рівні. Згодом в США, Великобританії, Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і ряду ін. країн митне обкладення імпорту було понижене. Проте поряд з цим став застосовуватися нетарифний бар'єр — імпортні компенсаційні збори, що є імпортними податками. Їх величина змінюється залежно від співвідношення цін внутрішнього і світового ринків, що забезпечує гнучкішу в порівнянні з Х. п. захист від конкуренції ззовні. Імпортні компенсаційні збори — основне знаряддя сучасного аграрного протекціонізму. Особливо широко вони застосовуються в країнах Західної Європи після утворення Європейського економічного співтовариства . Весь імпорт зернових в країнах Співтовариства обкладається імпортними компенсаційними зборами. Імпортні компенсаційні збори відносно ввезення зернових використовуються також в торгівельній практиці Австралії, Швеції і Швейцарії.

  Х. п. вивізні переслідували головним чином фіскальні цілі. Були скасовані в більшості країн в 50—70-х рр. 19 ст

  А. Б. Шагурін.