Хитрово Володимир Миколайович [26.12.1878 (7.1.1879), Петербург, — 7.7.1949, Омськ], радянський ботанік, доктор біологічних наук (1946). Закінчив Київський університет (1902), викладав в нім (1910—17). Основні праці по флористиці, геоботаніці, біології засмічених і кормових рослин, фенології, краєзнавству. Вивчав рослинність центральних областей Європейської частини СРСР, Уралу, Західного Сибіру, особливо луги. Зібрані їм в Сибіру насіння дикорослої зимостійкої червоної конюшини використані П. І. Лісициним в селекційних цілях. Працював над проблемою сезонного поліморфізму в рослин. Організував суспільство дослідження природи Орловської губернії. (1905), Муратовськую ботанічну базу (відділ ботаніки Шатіловськой з.-х.(сільськогосподарський) станції — 1919), заповідник «Галчача гора» (1925). Брав участь в організації Київської (1913) і Новозибковськой (1916) з.-х.(сільськогосподарський) дослідних станцій, Орловського педгогичеського інституту (з 1921 професор), де знаходиться його гербарій.
Літ.: Андрєєв Ст Н., Пам'яті професора Ст Н. Хитрово, «Ботанічний журнал», 1952, т. 37 № 2 (літ.).
