Химус (позднелат. chymus, від греч.(грецький) chymós — сік), рідкий або напіврідкий вміст тонких кишок тварин і людини, що складається з суміші продуктів переварювання їжі в шлунку, жовчі, секрету підшлункової і кишкових залоз, деськвамірованного (слущивающегося) епітелію і мікроорганізмів. Х. містить ферменти підшлункового соку (протеази, а-амілазу, ліпазу і ін.) і власне кишкові (ентерокіназу, карбогідразу, пептидазу моногліцерідліпазу, фосфатази і ін.). Склад Х. залежить від характеру живлення і стану секреторної діяльності травного апарату. У людини за добу з тонкої кишки в товсту переходить близько 400 г Х. Вследствіє моторній діяльності кишечника Х. перемішується, що сприяє кращому переварюванню і всмоктуванню харчових речовин. Спеціально приготований Х. володіє лікувальними властивостями: його застосовують при деяких порушеннях травлення і обміну речовин в з.-х.(сільськогосподарський) тварин.
Літ.: фізіологія травлення, Л., 1974 (Керівництво по фізіології).
