Хикаят, хикайят (араб. — оповідання), літературний термін у народів Ближнього, Середнього Сходу і Південно-східної Азії. У широкому сенсі Х. — будь-який крупний сюжетний прозаїчний (рідше поетичне) твір; у вузькому значенні — жанр безавторського книжкового прозаїчного епосу (наприклад, «Повість про ханге Туахе», 17 ст, в класичній малайській літературі). У арабській, персидській і турецькій літературах термін «Х.» уживається в значенні «розповідь». У турецькій літературі позначає також анонімну народну розповідь.
