Хейнесен (Heinesen) Вільям (р. 15.1.1900, Торсхавн), данський письменник, член Данської академії з 1961. Творчість Х. пов'язано з островами Фарерськимі. У його віршах оспівується гармонійне злиття людини з природою (див. «Арктичні елегії», 1921, «Пісні весняних глибин», 1927, і ін.). Автор реалістичних романів «Ноатун» (1938), «Добра надія» (1964) і збірок новел «Чарівне світло» (1957), «Ліки від злих духів» (1967) і ін. «Чорний казан» (1949, русявий.(російський) пер.(переведення) 1974) — соціальний роман про 2-у світову війну. Роман «Пропащі музиканти» (1950, русявий.(російський) пер.(переведення) 1974) присвячений проблемам мистецтва.
Соч.: [Розповіді], у збірці: Данська новела Xix—ХХ вв.(століття), Л., 1967; [Розповіді], у збірці: Сучасна данська новела, М., 1971.
Літ.: Крістенсен С. М., Данська література 1918—1952, М., 1963.
