Харік Ізі (Ісаак Давидовіч) (1898—1937), єврейський радянський поет. Член КПРС з 1930. Народився в містечку Зембін в Білорусії. У 1919 добровольцем пішов в Червону Армію. У 1921—23 вчився у Вищому літературно-художньому інституті ним. В. Я. Брюсова. Друкувався з 1920. Перша збірка віршів «Трепет» (1922) вийшов під псевдонімом А. З. Зембін. У кращих поемах і ліричних циклах Х. з великою художньою силою втілені теми Цивільної війни, культурної революції і перебудови побуту в єврейському містечку: поеми «Мінські болота» (1925), «Душею і тілом» (1928), «Хліб» (1930), «Круглі тижні» (1932). Поезія Х. насищена мотивами народних пісень — єврейських і білоруських.
Соч.: Міт лайби ун лебн, М., 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші і поеми. [Вступ. геліса], М., 1958; у білорус.(білоруський) раниє твори. [Предісл. Р. Мiнськ, 1958.
Літ.: Раськин А., Ізі Харік, «Советіш геймланд», 1966 № 10.
