Харт, Гарт (Hart), брати Генріх (30.12.1855, Везель, — 11.6.1906, Текленбург) і Юліус (9.4.1859, Мюнстер, — 7.7.1930, Берлін), німецькі письменники і критики. Одні із засновників і теоретиків німецького натуралізму. Видавали літературно-критичні журнали і альманахи, зокрема «Критичні походи» (ч. 1—6, 1882—84), в яких різко виступали проти буржуазно-розважальної літератури, ратуючи за літературу, пов'язану з конкретною соціальною дійсністю. Проте у власній творчості брати Х. не завжди слідували своїй програмі. Юліус Х. більше відомий як лірик (збірки «Занзара», 1879; «Тріумф життя», 1898) і новеліст, що тяжіє до етично-психологічної проблематики («Тоська», 1893). Генріх Х, в своєму основному художньому творі — епосі «Гімн людства» — прагнув представити картину розвитку людства від прадавніх часів, але закінчив лише три «пісні» («Тул і Нахила» 1886; «Німрод», 1888; «Моісей», 1896), у яких переважають ліричні і риторичні елементи.
