Харкевіч Володимир Іванович [вересень 1856 — 13(26) .8.1906], російський військовий діяч і історик, генерал-лейтенант (1904). Закінчив Михайлівське артилерійське училище (1876) і Академію Генштабу (1882). Учасник російсько-турецької війни 1877—78. У 1900—02 викладав в Академії Генштабу. Під час російсько-японської війни 1904—05 генерал-квартирмейстер Маньчжурської армії (квітень — жовтень 1904), начальник штабу 1-ої Маньчжурської армії (жовтень 1904 — березень 1905) і озброєних сил на Далекому Сході (з березня 1905). Був представником науково-критичного напряму в російській буржуазній військовій історіографії. Роботи Х. про Вітчизняну війну 1812 відрізняються широким довкола джерел, глибоким аналізом, прагненням до об'єктивного показу дій сторін. Видав ряд джерел («Вітчизняна війна 1812», т. 1—22, 1900—14; «1812 рік в щоденниках, записках і спогадах сучасників», ст 1—4, 1900—07).
Соч.: Березіна, 1812, СП(Збори постанов) Би, 1893: Війна 1812. Від Німану ка Смоленську, Вільна, 1901; Дії Платова в ар'єргарді Багратіона в 1812, СП(Збори постанов) Би, 1901; Барклай-де Толлі у Вітчизняну війну після з'єднання армій під Смоленськом, СП(Збори постанов) Би, 1904.
