Харламов Микола Михайлович [р. 6(19) .12.1905, р. Жуковка, нині Брянською область], радянський адмірал (1949). Член КПРС з 1925. У ВМФ(військово-морський флот) з 1922. Закінчив Військово-морське училище ним. М. В. Фрунзе (1928), курси удосконалення вищого начальницького складу при Військово-морській академії (1941), Вищу військову академію ним. К. Е. Ворошилова (1956). Служив на Чорноморському флоті — командир ескадреного міноносця, крейсера і начальник штабу флоту (1938—41). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 був начальником управління в центральному апараті ВМФ(військово-морський флот), з серпня 1941 виконував обов'язки глави військової місії СРСР у Великобританії, з 1943 був главою місії, з листопада 1944 — начальником управління і заступником начальника Головного морського штабу ВМФ(військово-морський флот). Після війни — заступник начальника Генштабу Озброєних Сил по військово-морських силах (1946—50) командуючий 8-м-код ВМФ(військово-морський флот) на Балтіке (1950—54) і Балтійським флотом (1956—59). У 1961—71 на відповідальній роботі в центральному апараті ВМФ(військово-морський флот), з серпня 1971 у відставці. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го і 5-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Ушакова 1-ої міри, Нахимова 1-ої міри, Трудового Червоного Прапора, 2 орденами Червоної Зірки і медалями.
