Характеристика (у техніці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Характеристика (у техніці)

Характеристика в техніці, взаємозв'язок між залежними і незалежними змінними, що визначають стан технічного об'єкту (процесу, приладу, пристрою, машини, системи), виражена у вигляді тексту, таблиці, математичної формули, графіка і т.п. Наприклад, залежності струму від електричної напруги на ділянці електричного ланцюга (див. Вольтамперная характеристика ), витрати палива автомобілем від пройденного їм дороги і стану дороги, гучності і якості звучання гучномовця від частоти, часу перемагнічування феритового сердечника від величини поля, що намагнічує.

  Х. по методиці визначення підрозділяють на детермінованих (статичні, динамічні) і статистичних; по вигляду аналітичні залежності — на лінійних і нелінійних; за призначенням — на експлуатаційних, настроювальних і т.д. Статичною Х. називається залежність між вихідною і вхідною величинами технічної системи в сталих станах. Динамічні Х. (частотні, імпульсні і ін.) відображають реакції системи, що вивчається, на які-небудь типові обурюючі дії: наприклад, частотна Х. відображає залежність амплітуди і фази періодичного сигналу на виході системи від амплітуди і фази вхідного гармонійного сигналу при зміні лише його частоти; імпульсна Х. — залежність зміни в часі сигналу на виході системи від дії вхідного одиничного імпульсу. У якнайповнішій формі динамічна Х. містяться в динамічній математичній моделі об'єкту, наприклад у вигляді диференціальних рівнянь. Статистичні Х. (оцінки) застосовують до об'єктів, поведінка яких в часі міняється випадковим чином. До статистичних Х. відносяться, наприклад, дисперсія, автокореляційна функція, спектральна щільність і т.п.

  Лінійними називаються всі Х., які можуть бути із заданою точністю апроксимовані вираженням вигляду в = ах + b , де в — вихідна дія, x — вхідна дія системи, що вивчається, а і b — постійні коефіцієнти. Всі інші Х. — нелінійні; серед них виділяють лінеарізуємиє Х., які по частинах з відомою точністю апроксимуються вказаним вище вираженням (див. Лінеаризація ).

  А. Ст Кочеров.