Лінеаризація (від латів.(латинський) linearis — лінійний), один з методів наближеного представлення замкнутих нелінійних систем, при якому дослідження нелінійної системи замінюється аналізом лінійної системи, в деякому розумінні еквівалентної початкової. Методи Л. мають обмежений характер, тобто еквівалентність вихідної нелінійної системи і її лінійного наближення зберігається лише при певному «режимі» роботи системи, а якщо система переходить з одного режиму роботи на іншій, то слід змінити і її лінеарізірованную модель. Застосовуючи Л., можна з'ясувати багато якісних і особливо кількісні властивості нелінійної системи.
Літ.: Попів Е. П., Пальтов І. П., Наближені методи дослідження нелінійних автоматичних систем, М., 1960; Первозванський А. А., Випадкові процеси в нелінійних автоматичних системах, М. 1962; Основи автоматичного управління, під ред. Ст С. Пугачова, М., 1963.
