Хайкин Борис Еммануїлович [р. 13(26) .10.1904, Мінськ], радянський диригент, народний артист СРСР (1972). Член КПРС з 1940. У 1928 закінчив Московську консерваторію по класу фортепіано (в А. Ф. Гедіке) і диригування (в До. С. Сараджева). У 1928—1935 диригент, з 1933 завідувач музичною частиною, з 1935 головний диригент Оперного театру ним. К. С. Станіславського (Москва). У 1936—1943 художній керівник і головний диригент Ленінградського малого оперного театру, в 1944—53 — Ленінградського театру опери і балету ним. С. М. Кирова, з 1954 диригент Великого театру. Мистецтво Х. відрізняють висока художня культура, артистичний темперамент, тонка обробка деталей партитури. Здійснив постановки обпер «Піднята цілина» Дзержінського (1937), «Кола Брюньйон» Кабальовського (1938), «Заколот» Ходжа-Ейнатова (1938), «Борис Годунов» Мусоргського (1939, 1949), «Іоланта» (1943), «Орлеанська діва» (1945) Чайковського «Дуенья» Прокофьева (1946), «Сім'я Тараса» Кабальовського (1950), «Декабристи» Шапоріна (1953), «Фра-Дьяволо» Обера (1955), «Мати» Хренникова (1957), «Леткий голландець» Вагнера (1963), «Невідомий солдат» Молчанова (1967) і ін. Виступає як симфонічний диригент. З 1935 професор Ленінградською, з 1954 — Московською консерваторій. Гастролює за кордоном. Ставив спектаклі в Італії і ГДР(Німецька Демократична Республіка). Державна премія СРСР (у 1946 двічі; 1951). Нагороджений орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Кондрашин До., Великий майстер, «Радянська музика», 1974 № 12.
