Хабертіоз, гельмінтоз овець, кіз і ін. жуйних, що викликається нематодою хабертієй (Chabertia ovina), паразитуючою в товстих кишках. Поширений повсюдно. Хабертії завдовжки від 13 до 26 мм , розвиваються прямим дорогою, т. с. без участі проміжних господарів. У зовнішньому середовищі з яєць гельмінта вилуплюються личинки. Тварини заражаються на пасовищі, заковтючи личинок паразита з кормом, травою і водою з калюж. У організмі господаря вони проникають в стінки кишок, де двічі линяють, виходять в просвіт кишечника і розвиваються в дорослих паразитів. В період міграції личинки викликають в стінці кишки крововиливу, кровотечі; дорослі паразити, харчуючись кров'ю, травмують слизисту оболонку кишечника і сприяють розвитку у тварини анемії. При сильному зараженні паразитами (інтенсивна інвазія) у хворих тварин відзначають виснаження, проноси вз'ерошенность і випадання шерстного покриву, відмова від корму; Х. часто веде до смерті тварин. Лікування: дегельмінтизація фенотіазіном. Профілактика: дегельмінтизація тварин до випуску на пасовищі.
