Хаба, Габа (Hába) Алоїс (21.6.1893, Візовіце, — 18.11.1973, Прага), чеський композитор, музичний теоретик і педагог, заслуженого на артиста ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) (1963). Учень В. Новака і Ф. Шрекера. У 1923—45 керівник відділення 1 / 4 - і 1 / 6 -тонової музики в Празькій консерваторії, в 1946—49 — в Академії витончених мистецтв; серед учнів — До. Райнер, І. Пауер, М. Рістіч, М. Колесса і ін. У 1945—48 директор «Великої опери 5 травня» (нині Театр ним. Сметаны). Х. — прибічник четвертитонової системи . Представник чеського музичного авангардизму 20—30-х рр., Х. — автор ряду музичних вигадувань, що мають прогресивну ідейну спрямованість, у тому числі обпер «Мати» (на власне лібретто, 1929) і «Нова земля» (по Гладкову, 1936), циклу чоловічих хорів «День трудящого» (до 15-ої річниці перемоги революції в СРСР, 1932), кантати «За мир» (1949). Серед ін. вигадувань — камерно-інструментальні (в т.ч. 16 квартетів) і вокальні твори, у тому числі дитячі хори. Книги: «Гармонійні основи четвертитонової системи» (1922), «Моя дорога до 1 / 4 - і 1 / 6 -тонової музиці» (німецькою мовою, 1971), монографія про В. Новаке (1940), статті в чеській і зарубіжній пресі.
Літ.: Vyslouzil J., Alois Hába. Zivot а dílo, Praha, 1974.
