Фінінберг Езра Іосифович [17(29) .11.1899, Умань, – 22.11.1946, Москва], єврейський радянський поет. Займався самоосвітою. Був вчителем. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941–45. Друкувався з 1917 на русявий.(російський) мові, з 1920 – на ідіше. Перші збірки «Дихання» (1922), «Вірші» (1925) пройняті песимізмом, впливом символізму, від яких поет звільняється в збірках «Країна і любов» (1928), «Ранок року» (1929) і «Бої продовжуються» (1930). збірки «Інша земля» (1934), «Співучість» (1936) і «Лірика» (1940) оспівують героїку революції і будівництво соціалізму. Велика Вітчизняна війна знайшла віддзеркалення в збірках «В гігантському полум'ї» (1946), «Вибрані твори» (видавництво 1948). Ф. виступав як літературний критик і історик літератури. Перевів на ідиш «Фауста» І. Ст Гете, «93-й рік» В. Гюго і ін.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Вибране. Вірші і поеми. [Вступ. стаття С. Ліпкнна], М., 1957; Вірші, М., 1965.
Літ.: Гурштейн А., Творча дорога поета Е. Фінінберга, в його сб.(збірка): Вибрані статті, М., 1959; Ременик Р., Мотівн фун «вій ун мут», «Советіш геймланд», 1967 № 4; Вергеліс А., «Аза лібшафт фотерланд...», там же, 1969 № 12.
