Філіппіде (Philippide) Александру (р. 1. 4. 1900, Ясси), румунський поет, есеїст, критик. Академік Румунської академії (1963). Вчився в Німеччині, Франції, здобув юридичну освіту. Друкується з 1919. У 1922 опублікував збірку віршів «Безплідне золото», в 1930 — «Розбиті блискавкою скелі», в 1939 —«Мечты у гулі часу». У 30—40-і рр. Ф. займався літературною критикою. Після звільнення країни від фашизму (1944) плідно працює над переведеннями з російської, німецької і французької літератур. У 1967 випустив збірку стіхов«Монолог серед Вавілона». Належить до філософсько-ліричного напряму в румунській поезії. Література критичні есе різних років вийшли окремими книгами: «Письменник і його мистецтво» (1968), «Основні європейські точки опори. Романтичний кругозір» (1973).
Літ.: Petroveanu М., Studii literare..., [Buc.], 1966; Toma Pavel, Prefata, в кн.: Philippide Al., Visuri în vuietui vremii, Buc., 1969.
