Філармонія ( від філ... і греч.(грецький) harmonía – гармонія ) , назва концертних організацій в деяких країнах. У 19 ст у ряді міст Європи і Америки (Петербург, Москва, Берлін, Лондон, Нью-Йорк і ін.) були створені філармонічні суспільства, які пропагували головним чином симфонічну музику. Подібні суспільства набули поширення в 20 в.; в європейських соціалістичних країнах Ф. стали державними організаціями. У СРСР Ф. – державні організації, в завдання яких входить пропаганда музичних творів і виконавської майстерності, а також різних видів естрадного мистецтва (танець, художнє читання і ін.). Перші Ф. були організовані в Петрограді (1921) і Москві (1922). На 1 січня 1976 в СРСР було 136 Ф., у тому числі республіканські, краєві, обласні і міські (у крупних культурних і промислових центрах). Популяризувавши кращі зразки сов.(радянський) музичної творчості, русявий.(російський) і зарубіжну музичну класику, народне музичне мистецтво (пісні, танці, інструментальну музику народів СРСР і ін. країн), Ф. сприяють художньому зростанню і висуненню сов.(радянський) молодих виконавців, здійснюють обмін артистичними силами з концертними організаціями ін. країн. (Організацією гастрольних поїздок солістів і виконавських колективів по СРСР і за кордоном відають Союзконцерт і Госконцерт.) Ф. мають постійних штатних виконавців-солістів, великі музичні колективи (симфонічні і камерні оркестри, хори і ін.), камерні ансамблі. Концертна робота Ф. зосереджена головним чином в стаціонарних спеціальних концертних залах, широко практикуються також виїзні концерти на клубних майданчиках, в промислові селища і сільські місцевості. Діяльність Ф. грає велику роль в розвитку сов.(радянський) музичної культури, особливо професійного музичного мистецтва союзних республік.
