Фікоерітріни (від греч.(грецький) phýkos – водорость і erythrós – червоний), червоні пігменти з групи фікобілінов, що містяться в червоних і синезелених водоростях. Розрізняють три види Ф.: R, В і З (лат. буквами позначають спектральні характеристики Ф. поза зв'язком з їх походженням). Молекулярна маса Ф. 72 000 – 300 000. Білкову частину Ф. складають глобулярні білки – ассоциати з декількох субодиниць, з кожною з яких ковалентний сполучено від 2 до 4 хромофорних груп – фікоерітробілінов. Спектрально і хімічно ізольовані хромофорні групи ідентичні у всіх Ф., проте спектри поглинання різних Ф. в області 500–570 нм відмінні по положенню і інтенсивності смуг поглинання. Все Ф. мають максимум флуоресценції при 575–585 нм. Ф. – супроводжуючі (додаткові) фотосинтетичні пігменти. Виконують роль светособірающей «антени», забезпечуючи ефективну передачу поглиненої ними енергії сонячного світла до фотохімічно активного хлорофілу а .
