Фізичний інститут ним. П. Н. Лебедева АН(Академія наук) СРСР (ФІАН). стара фізична науково-дослідна установа. Веде свій початок від Фізичного кабінету, створеного в Петербурзі в 1725 і включеного до складу Академії наук. У Фізичному кабінеті працювали: Д. Бернуллі, Л. Ейлер, Р. Ст Ріхман, М. Ст Ломиносів, Ст Ст Петров, Е. Х. Ленц, Би. С. Якобі, Би. Б. Голіцин. У 1912 Фізичний кабінет став називатися Фізичною лабораторією, в 1921–34 – Фізичним відділом Фізико-математичного інституту, який в 1934 разом з АН(Академія наук) СРСР був переведений до Москви. У тому ж році із складу Фізико-математичного інституту виділився Математичний відділ, а Фізичний відділ був перетворений в самостійний інститут під керівництвом академіка С. І. Вавілова, що став його першим директором. З 1951 директор інституту академік Д. Ст Ськобельцин, з 1973 – академік Н. Р. Басів.
У ФІАНе працювали: академіки Н. Н. Андрєєв, Л. М. Бреховських, Би. А. Введенський, С. Н. Вернов, В. І. Векслер Р. С. Ландсберг, М. А. Леонтович, Л. І. Мандельштам, А. Л. Мінц, Н. Д. Папалекси, І. Я. Померанчук, П. А. Ребіндер, І. Е. Тамм, Ст А. Фок, І. М. Франк, члени-кореспонденти А. М. Балдін, Д. І. Блохинцев, Ст І. Гольданський, Р. Т. Зацепін, Ст Ст Мігулін, А. Ст Ржанов, С. М. Ритов, А. Е. Диваків, Ф. Л. Шапіро; в даний час (1976) в інституті працюють академіки Б. М. Вул, Ст Л. Гинзбург, Л. Ст Келдиш, М. А. Марков, А. М. Прохоров, А. Д. Цукрів, Д. Ст Ськобельцин, П. А. Держаків, члени-кореспонденти А. І. Аліханьян, Ф. Ст Бункин, Е. Л. Фейнберг, Е. С. Фрадкин.
Дослідження, що ведуться в 20 лабораторіях і відділах ФІАНа, охоплюють практично всі найбільш важливі розділи фізики: фізика високих енергій і космічних променів, елементарні частки і їх взаємодія; теорія поля; нові методи прискорення часток; спектроскопія атомів, молекул і кристалів; нелінійна оптика; фото-, катодо- і електролюмінесценція; оптоелектроніка; квантова радіофізика; взаємодія випромінювання з речовиною; фізика плазми, термоядерний синтез; фізика твердого тіла; напівпровідники, надпровідники; фізика космосу; радіоастрономія; позаатмосферні дослідження (рентгенівська, інфрачервона і субміліметрова астрономія); оптична локація планет і Луни; теоретична астрофізика; теоретична біофізика.
У ФІАНе були зроблені ряд відкриттів, що принесли славу сов.(радянський) науці. До них відносяться відкриття і пояснення ефекту Черенкова – Вавілова; відкриття принципу автофазування, лежачого в основі всіх сучасних потужних прискорювачів заряджених часток; відкриття принципів генерації і посилення електромагнітного випромінювання квантовими системами, що привело до створення мазеров і лазерів. До найважливіших досягнень інституту відносяться: відкриття сегнетоелектрічеських властивостей титанату барії, розробка принципів створення термоядерних пристроїв, в т.ч.(у тому числі) з магнітним і інерціальним утриманням плазми; відкриття надкорони Сонця; відкриття ядерно-каскадного процесу в зливах космічних променів; відкриття зовнішнього радіаційного поясу Землі; дослідження генерації сонячних космічних променів і зв'язку інтенсивності галактичних космічних променів з явищами на Сонці; створення напівпровідникових фотодіссоционних, газодинамічних, хімічних, електроіонізаційних і ексимерних квантових генераторів; відкриття светогидравлічеського ефекту; відкриття явища самофокусировки і багатофокусної структури при поширенні потужного лазерного випромінювання в середовищі; відкриття явища конденсації екситонів. ФІАН вніс вклад до фізики високих енергій і в теорію прискорювачів; у створення першої польової теорії ядерних сил; теорію походження космічного випромінювання; розробку сучасної теорії коливань; розробку методів спектрального аналізу і спектроскопії плазми; розробку лазерного методу стимулювання хімічних реакцій і розділення ізотопів. У ФІАНе виконані дослідження по поширенню радіохвиль, люмінесценції, комбінаційному розсіянню світла і астрофізиці. Тут вперше в СРСР розроблені і створені електронні і протонні синхротрони, виконані лабораторні розробки напівпровідникових діодів, транзисторів, сонячних батарей; створені найбільші радіотелескопи для метрових і міліметрових хвиль, вирішена проблема зберігання рідкого гелію в умовах космічного польоту. 17 учених ФІАНа були удостоєні Ленінської премії, 48 учених – Державної премії, 5 учених – Нобелівської премії.
ФІАН має в своєму розпорядженні наукові станції: Тянь-Шаньськой і Долгопрудненськой (дослідження космічних променів), Кримською (лазерна локація Луни) і Радіоастрономічною в р. Пущино. На базі наукових колективів ФІАНа створені Акустичний інститут АН(Академія наук) СРСР, Лабораторія високих енергій Об'єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна), інститут спектроскопії АН(Академія наук) СРСР, інститут ядерних досліджень АН(Академія наук) СРСР.
Інститут видає «Труди ФІАН» і «Короткі повідомлення по фізиці». Нагороджений орденом Леніна (1967).
Літ.: Вул Би. М., Фізичний інститут, «Наука і життя», 1935 № 5; Вавілов С. І., Фізичний кабінет – Фізична лабораторія – Фізичний інститут Академії наук СРСР за 220 років, М. – Л., 1945; Ськобельцин Д. Ст, Франк І. М., Фізичний інститут імені П. Н. Лебедева Академії наук СРСР, «Успіхи фізичних наук», 1957, т. 63, ст 3: Вул Би. М., ФІАН – обороні Батьківщини, «Вісник АН(Академія наук) СРСР», 1975 № 4.
