Фундаменталізм, украй консервативна течія в сучасному протестантизмі, направлена проти ліберального протестантського раціоналізму (засуджуваного фундаменталістами як модернізм), Відкидаючи будь-яку критику Біблії і проповідуючи непогрішимість Священного писання як «фундаменту» християнства, Ф. вимагає від протестантів всього світу повернення до сліпої віри в біблейські чудеса, в божественність Христа, його непорочне народження, тілесне воскресіння з мертвих, вознесло на піднебіння і т.п. Ф. склався головним чином в південних штатах США, особливо серед пресвітеріан, баптистів і методистів в 2-м-коді десятилітті 20 ст, після видання і широкого поширення в 1910—12 серій анонімних брошур, в яких таврувалася можливість якої-небудь критики або раціоналістичному тлумачення Священного писання. У наступному десятилітті Ф. перейшов в настання на науку, протиставляючи їй авторитет Біблії. У 1921—29 у ряді південних штатів (Арканзас, Теннесі, Міссісіпі і ін.) фундаменталісти провели антиеволюційні закони, що забороняли викладання в державних школах дарвіновського вчення про походження людини; у 1973 в штаті Теннесі була проведена поправка до закону, згідно якої дарвіновськоє учення повинне викладатися лише як гіпотеза поряд з біблейською версією. У 1948 на противагу Усесвітній раді церков фундаменталісти перетворили ту, що існувала з 1919 Усесвітню асоціацію фундаменталістів в Міжнародну раду християнських церков (International council of Christian churches), до якої увійшло 140 протестантських церков багатьох країн. У 1970-х рр., проте, Ф. великого впливу не має.
