Фуміганти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фуміганти

Фуміганти (від латів.(латинський) fumigans, родовий відмінок fumigantis — що обкурює, димлячий), хімічні засоби, вживані для знищення з.-х.(сільськогосподарський) шкідників і збудників хвороб рослин способом фумігації, тобто отруйними парами і газами; відносяться до пестицидам . Найчастіше застосовують наступні Ф. Бромістий мітив — для знищення грунтонаселяючих комах і шкідників з.-х.(сільськогосподарський) продукції (норма витрати 26—60 г/м 3 , допустима концентрація пари в робочому приміщенні 1 мг/м 3 ). 1,2-дихлоретан — для фумігації грунтів проти філоксери (800—1200 кг/га ). Немагон (технічний) — проти грунтових комах (200—300 кг/га ). Для фумігації грунти застосовують також препарат Д Д — суміш діхлорпропанов (500—1000 л/га ). Синильна кислота (у газоподібному стані її отримують на місці роботи з солей — ціаниду натрію або цианплава) використовується для газації млинів і круп'яних заводів (100—125 г/м 3 ), боротьби з ховрахами (120—150 г/га ), для фумігації чайних кущів, цитрусових дерев (під наметами), посадочного матеріалу. Мух і ін. комах, що літають, в закритих приміщеннях знищують інсектицидними аерозолями . При роботі з Ф. користуються протигазами і ін. захисними засобами. Велика частина Ф. взриво- і вогненебезпечна, тому деякі з них (наприклад, дихлоретан, сірковуглець) використовують з огнетушащимі добавками (наприклад, чотирихлористий вуглець в дихлоретані); ліквідовуються можливі джерела займання і вибуху, забороняється розведення вогню, електрозварювання запалення сірників і т.п.; при переливанні вогненебезпечних рідин користуються гумовими шлангами.

  Літ.: Мірошників Н. Н., Хімія і технологія пестицидів, М., 1974; Довідник по пестицидах, під ред. Л. І. Ведмедя, До., 1974.

  Е. І. Андрєєва.