Фріч (Fric) Йосеф Вацлав (5.9.1829, Прага, — 14.10.1890, там же), чеський письменник, публіцист, революційний діяч. Вчився на юридичному факультеті Празького університету. У Революції 1848—49 був одним з керівників радикально-демократичного табору; учасник Празького повстання 1848 . У 1849 арештований австрійськими властями і засуджений до 18-річного тюремного висновку. У 1854 звільнений по амністії; у Празі видав літературно-політичний альманах «Ладу Ніола» («Lada Nióla», 1855). У 1858 знов арештований і в 1859 висланий. У 1859—79 жив в еміграції (Лондон, Париж, Берлін, Рим), де зближувався з А. І. Герценом, зустрічався с І. С. Тургеневим. Видавав закордонні «вольні» журнали «Чех» («Cech»), «Бланик» («Blaník») і ін., в яких закликав чеський народ до боротьби з австрійською монархією. У основі діяльності Ф. лежала ідея створення самостійної чеської держави, республіканської і демократичної по своєму характеру. Ф. — один з тих, що зачинають чеської цивільної лірики. У віршах 50-х рр. (збірка «Пісні з фортеці») виразив протест проти самодержавного гніту, прославив революційну боротьбу чеського народу в 1848. У ряді віршів оспівав героїзм гуситів. «Спогади» (т. 1—4, 1886—87) містять багатий матеріал з суспільно-політичного життя Чехії 2-ої половини 19 ст Як прозаїк сприяв формуванню реалістичного напряму в чеській літературі. Переводив твори європейських, у тому числі росіян, класиків.
Соч.: Pameti, sv. 1—3, Praha, 1957—63; J. V. Fric básník а revolucionár. Výbor z díla, Praha, 1953; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Вірші], в кн.: Антологія чеської поезії, т. 1, М., 1959.
Літ.: Нариси історії чеської літератури XIX—XX вв.(століття), М., 1963; Dejiny ceské literatury, sv. 3, Praha, 1961.
