Фредро Олександр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фредро Олександр

Фредро (Fredro) Олександр (20.6.1793, Сурохув в Галіциі, — 15.7.1876, Львів), польський драматург. Народився в сім'ї поміщика. Здобув домашню освіту. Друкувався з 1816 (вірші і поеми). З 1817 ставляться комедії Ф.; популярність йому принесла сатирична п'єса «Пан Гельдхаб» (1818, пост.(постанов) 1821). Спираючись на традиції Освіти і на живу театральну практику, вніс до жанр комедії новий соціально-побутовий вміст, наблизив сценічну мову до розмовної. Поряд з п'єсами, що піднімають острозлободневниє проблеми («Іноземщина», 1822, пост.(постанов) 1824), малюють суспільні вдачі («Муж і дружина», пост.(постанов) 1822, опубліковане 1823), пише комедії фарсово-гротескового характеру («Новий донкіхот, або Сто божевілля», 1822, пост.(постанов) 1824; «Пані і гусари», 1825, опубліковане 1826), а також ряд одноактних п'єс. Високим реалістичною майстерністю і психологізмом відрізняється драматургія 30-х гг.: «Дівочі обітниці, або Магнетизм серця» (1827—32, опубліковане 1834), «Довічна рента» (1835, опубліковане 1845), «Пан Йовяльський» (1832, опубліковане 1835), «Тіточка» (1834, опубліковане 1858), «Помста» (пост. 1834, опубліковане 1845). Комедії Ф. мали великий успіх у глядача, але, не відповідаючи постулатам, висунутим деякими діячами польського визвольного руху і літературою романтизму стали предметом невиправдано різких і однобічних оцінок демократичної критики 30—40-х рр. (ст. С. Гощиньського і ін.). Ф. залишив літературні заняття і відновив їх лише в 1854, проте нові твори не друкував і не віддавав театрам. Написав спогади «З п'ятого на десяте» (до 1848, опубліковане 1880). Комедії Ф. зіграли значну роль в розвитку польського реалістичного театру. П'єси Ф. ставляться в багатьох театрах світу.

  Соч.: Pisma wszystkie, t. 1—13, Warsz., 1955—69; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Комедії. [Вступ. ст. До. Н. Державіна], М., 1956.

  Літ.: Стахєєв Би. Ф., А. Фредро, в кн.: Історія польської літератури, т. 1, М., 1968; Pigoń S., Spuścizna literacka A. Fredry, Warsz., 1954; його ж, W pracowni A. Fredry, Warsz., 1956; Wyка K., A. Fredro, Warsz., 1968.

  Би. Ф. Стахєєв.

А. Фредро.