Фрашон (Frachon) Бенуа (13.5.1893, Шамбон-Фежроль, департамент Луара, — 4.8.1975, Борд, департамент Луара), діяч французького і міжнародного робочого руху. По професії робітник-металіст. У 1919 вступив у Французьку соціалістичну партію (СФІО). Член Французької комуністичної партії (ФКП) з моменту її освіти (1920). У 1922—26 один з керівників профспілок департаменту Луара. У 1926—36 і з 1956 член ЦК, в 1928—36 і з 1956 член Політбюро ФКП. У 1928—33 секретар ЦК ФКП. У 1933—36 секретар Унітарної загальної конфедерації праці. У 1936—39, 1944—45 секретар Загальної конфедерації праці (ВКТ). У роки 2-ої світової війни 1939—45 один з організаторів Руху Опору, член центрального керівництва ФКП. У 1945—67 генеральний секретар ВКТ, в 1967—75 голова, в 1975 почесний голова ВКТ. З 1945 віце-голова ВФП(Усесвітня федерація профспілок). Нагороджений орденом Леніна (1968).
