Фрагонар (Fragonard) Жан Оноре (5.4.1732, Грає, Прованс, – 22.8.1806, Париж), французький живописець і графік. Вчився у Ж. Би. С. Шардена і Ф. Буше в Парижі. У 1756–61 працював в Італії, де виконав цикли пейзажних малюнків (околиці Риму і Неаполя). Прихильність до конкретно-неповторного і безпосередньо-емоційному в живій реальності спонукала Ф. перейти від дослідів історичного живопису («Корез і Калліроя», 1765, Лувр, Париж) до побутового жанру, пейзажу і портрета. Продовжуючи традиції «галантного» жанру Буше, деколи віддаючи дань умовності і витонченості рококо, Ф. в той же час досягав особливої проникливості у відтворенні ліричних сцен повсякденного (в т.ч. народною) життя, сфери інтимних людських відчуттів, поезії природи. Що відрізняються свіжістю і вишуканою декоративністю колориту, легкістю і темпераментністю листа, плавними композиційними ритмами, твори Ф. виконані чутливої млості, повнокровної насолоди життям («Гойдалки», 1766, збори Уоллес, Лондон, «Свято в Сен-Клу», 1775, Французький банк, Париж; Наяди», що «купаються, Лувр, Париж), пронизані ледве помітним кепкуванням над манірним томлінням персонажів («Поцілунок крадькома», Ермітаж Ленінград) або зігріті щирим, декілька сентиментальним співчуттям долі героїв («Бідне сімейство», Музей образотворчих мистецтв ним. А. С. Пушкіна, Москва; «Діти фермера», Ермітаж, Ленінград). Витончені ефекти світлотіньової градації характерні для його багаточисельних малюнків (сангиной, бістром, рідше – сепією) і офортів. Під час Великої французької революції Ф. – охоронець Національного музею і член жюрі художніх виставок.
Літ.: Лівшиц Н. А., Жан-Оноре Фрагонар [М., 1970]; The paintings of Fragonard, complete, ed. by G. Wildenstein [L., I960]; Ananoff A., L''oeuvre dessine de J.-H. Fragonard. (1732–1806), v. 1–4, P., 1961–71.
