Фотієва Лідія Олександрівна [6(18) .10.1881, Рязань, – 25.8.1975, Москва], діяч російського революційного руху, Герою Соціалістичного Труда (1971). Член КПРС з 1904. Народилася в сім'ї службовця. З 1899 вчилася в Московській консерваторії (закінчила в 1917), з 1900 – на Бестужевських курсах в Петербурзі. У 1901 за участь в студентському русі вислана до Пермі, через Ф. Н. К. Крупськая листувалася з пермськими іскрівцями. Неодноразово піддавалася арештам. З 1904 в еміграції; працювала в більшовицьких секціях в Женеві і Парижі, учасник наради 22-х більшовиків, допомагала Крупськой листуватися з партійними організаціями в Росії. З 1905 вела партійну роботу в Петербурзі. У 1917 у Виборгськом райкомі РСДРП (б), в редакції «Правди». У 1918–30 секретар СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР (з 1923 – СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР) і Ради робочої і селянської оборони РРФСР (з 1920 – СТО(Рада праці і оборони) РРФСР, з 1923 – СТО(Рада праці і оборони) СРСР); у 1918–24 особистий секретар Ст І. Леніна. Закінчила в 1934 Планову академію. З 1933 в Главенерго, Всесоюзному теплотехнічному інституті. З 1938 в центральному музеї Ст І. Леніна. У роки Великої Вітчизняної війни 1941–45 в ЦК МОПР СРСР (Міжнародна організація допомоги борцям революції). З 1956 персональний пенсіонер. Автор спогадів про Леніне. Делегат 22–24-го з'їздів КПРС. Нагороджена 4 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Ленін Ст І., Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, див.(дивися) Довідковий том, ч. 2, с. 481; Л. А. Фотієва. [Некролог], «Правда», 1975, 28 серпня.
