Фотометрія полум'яна, один з видів емісійного спектрального аналізу . Застосовується головним чином для кількісного визначення в розчинах атомів багатьох металів і рідкоземельних елементів по їх спектральних лініях або смугах. Джерелом збудження спектрів є полум'я світильного газу, водню, ацетилену або диціану. Аналізований розчин інжектіруєтся в полум'я у вигляді аерозоля в струмі кисню або повітря. Найбільш поширено кисневе для водню полум'я, що характеризується досить високою температурою (2900 До), малою інтенсивністю власного випромінювання і відсутністю в полум'ї твердих часток при неповному згоранні.
Визначуване випромінювання виділяється вузькосмуговим фільтром або монохроматором, в якому в якості диспергуючого елементу застосовується призма або дифракційні грати. Завдяки порівняльній простоті спектрів полум'я і високої стабільності випромінювання полум'я вимір інтенсивностей спектральних ліній виробляється майже виключно фотоелектричним способом. Приймачем випромінювання служить фотоелемент або фотоелектронний помножувач, а реєструючим приладом – гальванометр або самописець. Реєстрація спектральних ліній або смуг на самописці зазвичай проводиться методом сканування, отриманий запис виражає залежність інтенсивності випромінювання від довжини хвилі. Мірою концентрації досліджуваного елементу служить інтенсивність його спектральної лінії. Залежність інтенсивності ліній від концентрації встановлюється за результатами фотометрірованія спектрів еталонних розчинів. Переваги Ф. п. – точність, швидкість і висока чутливість (для лужних елементів 0,01 мкг/мл, для лужноземельних – 0,1 мкг/мл ) . Для аналізу по методу Ф. п. застосовують спектрофотометри з автоматичною реєстрацією спектрів і видачею результатів.
